Бактерії виробляють механізми, які захищають їх від дії антибактеріальних препаратів через надмірне використання антибіотиків. Всесвітня організація охорони здоров’я нині розглядає явище, відоме як стійкість до антибіотиків, як одну з найбільших загроз громадській охороні здоров’я. Ми ризикуємо повернутись до часу, коли від пневмонії вмирали мільйони людей через відсутність терапії мультирезистентних бактерій. Однією з інфекцій, проти якої антибіотики втрачають свою ефективність, є вірулентна та широко поширена паличка Фрідлендера, також звана клебсієла пневмонії (Klebsiella pneumoniae). Команда вчених з Женевського університету виявила, що едоксудин, противірусний препарат, аналог тимідину, який показує ефективність проти вірусу простого герпесу, зменшує поверхневі шари бацили Фрідлендера, які є бар’єрами, що забезпечують захист, і полегшує їх руйнування імунними клітинами. Ці результати опубліковано у міжнародному науковому журналі «PLOS One».
Багато інфекційних захворювань кишечника, сечовивідних шляхів та дихальних шляхів викликаються паличкою Фрідлендера. Деякі з її штамів можуть призвести до смерті для 50% інфікованих людей через стійкість бактерії до більшої частини звичайних антибіотиків і високої патогенності. Щоби боротися з цим, необхідно терміново відкривати нові лікарські сполуки. Автор дослідження П’єр Коссон з медичного факультету Женевського університету пояснює, що антибіотики використовувалися в медицині для знищення небезпечних бактерій з 1930-х років. Однак життєздатні й інші підходи, такі як спроба послабити імунітет бактерій, щоб вони більше не могли загрожувати організму людини. Цей підхід виглядає ще переконливішим у світлі того факту, що патогенність палички Фрідлендера частково пояснюється її здатністю уникати атак з боку імунної системи.
Прикладом можуть бути амеби
Амеба Dictyostelium discoideum, універсальний і генетично податливий модельний організм, використовувалася в дослідженнях як експериментальна модель, яку дослідники використовували для вивчення того, чи бактерії зменшилися. Ті ж механізми, які імунні клітини використовують для знищення інфекцій, використовуються амебою для захоплення та вживання бактерій у їжу. Як прокоментував П’єр Коссон, ця істота була генетично змінена, тому вона може інформувати вчених про те, чи заразні мікроорганізми, з якими вона зіткнулася, чи ні. Потім, використовуючи цей неймовірно простий підхід, вони змогли вивчити сотні сполук та знайти ті, які знижували вірулентність бактерій.
Зменшити вплив бактерій, не вбиваючи їх
Розробка ліків – це трудомісткий і ресурсомісткий процес з великим бюджетом, що не має 100% гарантії успішного завершення. Тому дослідники вирішили проаналізувати вже доступні ліки, щоб знайти потенційне застосування для нових методів лікування, які були б швидшими та безпечнішими. Дослідницька група оцінила, як кілька доступних нині ліків із широким терапевтичним діапазоном впливають на паличку Фрідлендера. Едоксудін, ліки, створені для лікування герпесу, показали чудові перспективи.
Цей препарат послаблює поверхневий шар бактерій, який захищає їхню відмінність від впливу зовнішніх чинників. Едоксудін не вбиває бактерії як антибіотик, що знижує ймовірність формування резистентності. Це одна з головних переваг такого підходу до боротьби з вірулентністю.
Отримані результати є перспективними, оскільки едоксудин діє навіть на заразні штами палички Фрідлендера і робить це в нижчих дозах, ніж ті, що використовуються для лікування герпесу. Проте ефективність такого лікування у людей ще не встановлено. Вчені з Женевського університету припустили, що суттєве зниження впливу бактерій без їх знищення — це тонкий нюансований метод, але він може виявитися успішним у довгостроковій перспективі.
