Конкретні зміни в наших анатомічних рухах можуть вказувати на деякі проблеми зі здоров’ям: наприклад, м’язова слабкість часто пов’язана з ймовірністю падіння, зниженням когнітивних здібностей, розладом настрою, безсонням, респіраторними захворюваннями та серцевими аритміями. У людей похилого віку своєчасне виявлення таких змін могло б сприяти ранньому виявленню таких захворювань, як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, нейродегенеративні та серцево-судинні захворювання. Ці вікові проблеми зі здоров’ям часто діагностуються на пізніх стадіях, оскільки їхній розвиток нелегко оцінити об’єктивно.
Група швейцарських дослідників із швейцарського центру ARTORG показує, як комплексний моніторинг здоров’я, заснований на застосуванні всюдисущих та різнорідних датчиків, може вирішити ці проблеми. Вчені об’єднали широкий спектр повсякденних дій та моделей поведінки, які оцінювали датчики, влаштовані в будинках літніх учасників дослідження, з метою виявлення їх проблем зі здоров’ям на ранніх стадіях. Для цієї мети використовувалися безконтактні датчики, розміщені в кімнатах людей похилого віку з метою розробки широкого спектру технологічних рішень, які охоплюють широкі аспекти повсякденного життя або особливості поведінки людей похилого віку. Це може сприяти ранньому виявленню порушень здоров’я, а також покращити підбір індивідуальних програм лікування та створення нових методів лікування та ліків.
Система, що заслуговує на довіру, визнана літніми людьми
Насамперед учені зібрали 1268 параметрів здоров’я, застосувавши безконтактні датчики, виготовлені на замовлення для людей похилого віку. Сама система є звичайними безконтактними датчиками руху, розміщеними у всіх кімнатах будинків, де живуть люди похилого віку. Система пристроїв зчитує отримані сигнали руху і може швидко повідомити лікаря, якщо виникли якісь проблеми — наприклад, коли людина не повернулася до спальні вночі. Потім вчені проаналізували отриману інформацію з допомогою штучного інтелекту.
У порівнянні з портативними пристроями цей підхід до моніторингу, заснований на використанні спеціальних датчиків, був кращим людьми похилого віку. Як повідомили дослідники, раніше швейцарські випробувані знаходили щоденне використання портативних пристроїв досить обтяжливим, а деякі взагалі не могли ними користуватися через ослаблену моторику або нейрокогнітивні розлади. Зокрема, люди похилого віку у віці 80 років роблять вибір на користь системи пасивної взаємодії, подібної до тієї, що застосовувалася в дослідженні.
Одним із найважливіших аспектів дослідження була конфіденційність. Щоб гарантувати приватність, у дослідженні було застосовано найкращі європейські стандарти захисту медичних даних пацієнтів. Пристрої моніторингу не записували жодних звуків та не знімали людей, також вони були встановлені добровільно — лише для тих учасників дослідження, які були зацікавлені у такому підході.
Шлях до величезних можливостей
Збір та оцінка повсякденних даних про стан здоров’я також надають чудову можливість для виявлення нових вікових біомаркерів, які можуть надати більш повну, об’єктивну та безперервну картину здоров’я людини, а також полегшити та підвищити ефективність лікування у разі виникнення будь-яких порушень.
Такий заснований на використанні датчиків підхід змінює шанси раннього виявлення погіршення здоров’я самотніх людей похилого віку. Домашні датчики можуть дозволити людям похилого віку жити у своїх будинках якомога довше, відкладаючи госпіталізацію та переїзд до будинків престарілих.
Як зазначили автори дослідження, рання діагностика та розробка індивідуальної для пацієнта програми лікування вікових розладів не лише дозволять людям похилого віку зберегти здоров’я, а й значно мінімізують витрати на охорону здоров’я.
